рідна мова григорій вієру

Рідна мова. Григорій Вієру. Сонячний вінок, роду нашого основа, Чистої роси ковток – Слово! Завжди всяк тобою дише, Мово – святосте моя, І листи нащадкам пише, Мово – вічносте моя! Хори солов’їв, Звуки слів – живі оркестри, Дойни ніжності – твоєї Сестри! Тихе слово нареченій – Мово – святосте моя, Материнський дар пісенний – Мово – вічносте моя! Ти мені світи, Як зоря з висот космічних, Будеш ти сіять завжди, Вічно! Жить тобі в ясну годину, Мово – святосте моя. Будеш ти – і я не згину, Мово – вічносте моя! Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: Вірші про мову. Читайте також: Рідна мова.

Ключові слова: Пісні про рідну мову, Рідна мова, Григорій Вієру, Павло Дворський Джерело: Пісенник "Червона Рута". Київ: "Музична Україна" 1993. Пісню додано: 30.04.2004 Відредаґовано: 07.12.2012 Переглядів: 18485. 3. Гориславець (член клубу) 21.02.2012 21:33 Правильно буде так: Коли ж уже не плачеш ти І не смієшся, Оглухнув серцем, Не радієш, не болиш - Тоді з землею наодинці зостаєшся, | Знов мовою одною, рідною мовчиш. | (2). Прослухати і скачати можна тут: 0/0. 2. Гориславець (член клубу) 10.08.2011 20:58 Григорій Вієру написав вірші молдавською мовою. Автор українського тексту - Петро Бондарчук. 0/0. 1. Юля (гість) 21.02.2010 17:40 Як скачати пісню "Рідна мова" Г.Вієру, П.Дворського. 0/0.

Павло Дворський співає свою пісню на слова Г.Вієру, український текст П. Боднарчука «РІДНА МОВА» З ювілейного концерту Павла Дворського "Стожари", 2001 (Київ) РІДНА МОВА Одною мовою одвік всі люди плачуть. Одною мовою сміється всенький світ. Та як любов і гнів улити в спів гарячий? Лиш рідна мова дасть тобі на те одвіт. Приспів: Коли ж уже не плачеш ти і не смієшся, Оглухнув серцем, не радієш, не болиш, Тоді з землею наодинці зостанешся, Знов мовою одною, рідною мовчиш. (останні 2 рядки - 2) Одною мовою смієшся і плачеш мовою одною, Коли дитя уві сні твоє імя назве. Та сум чи радість.

Григорій Павлович Вієру (рум. Grigore Vieru; *14 лютого 1935, Перерита — †18 січня 2009, Кишинів) — молдовський поет, класик молдовської літератури. Григорій Вієру народився 14 лютого 1935 року в селі Перерита Бричанського району. Свою першу книгу — збірку для дітей «Alarma» («Тривога») — він випустив в 1957 році. Поезія Вієру були видана в 26 збірках за радянських часів. Вієру був лауреатом Республіканської премії комсомолу Молдовії ім. Б. Главана в 1967 році, Державної премії Молдовської РСР в 1978-му.

Вірші про рідну мову для дошкільнят. Короткі віршики про українську мову, Україну. Вірші про мову для учнів початкових класів. І коли б він став шукати Слів до пісні чарівної, То набрав би їх багато З мови нашої живої. Григорій Вієру. *** Ой, яка чудова, Світла і багата Українська мова, Мова мами й тата! Мова мами й тата, діда і бабусі.

Григорій Павлович Вієру (1935-2009) - молдавський поет. Грігоре Вієру народився 14 лютого 1935 року в селі Перерита Хотинського повіту Бессарабії (нині Бричанский район Молдови) в родині Павла і Євдокії Вієру. У рідному селі закінчив 7 класів, і продовжив освіту у другій середній школі міста Липкани. Будучи студентом, в 1957 році дебютував з книгою віршів для дітей «Alarma» («Тривога»). Писати дитячі вірші, за його словами, він почав з протесту, щоб не писати про Леніна, партії та комунізм.

Вивчати мову – важка робота. Але якщо любити та плекати рідну мову, то наука здається вже не такою непосильною. Якщо змалечку привчати дітей до рідного слова, то вони за власним бажанням будуть спілкуватися українською. КОРОТКІ ВІРШІ ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ ***Буква до букви —І виникло слово.Слово до слова.

Слова: Григорій Вієру Музика: Павло Дворський Обробка слів, переклад: Петро Осадчук. Одною мовою одвік Всі люди плачуть. Одною мовою сміється Всенький світ. Та як любов і гнів Улити в спів гарячий? Лиш рідна мова дасть тобі На те одвіт. Приспів: Коли ж уже не плачеш ти І не смієшся, Оглухнув серцем, Не радієш, не болиш, Тоді з землею наодинці зостаєшся, | (2) Знов мовою одною, рідною мовчиш. | Одною мовою смієшся І плачеш мовою одною, Коли дитя вві сні Ім'я твоє назве.

Мамина пісня. Григорій Вієру. (пер. Петро Засенко). Поезія. Пісня про маму Квітка добра Любий край Новий дім Рідна мова Хліб Листя також очі має Листи Хмаринка Дні тижня Біля моря Хмарка і веселка Колискова Пори року На кого? Усі прокинулись Весною Гай-гайок А, У, О! Чорне море Як співати любиш ти Весна прийшла Краю рідний мій Котра година? Візьміть із собою Добрий ранок! Виноградна лоза Мамо, чому? Наша мова Біла вишня Сон В тебе, травичко, також є мати? Я люблю Криниця Сліпе пташеня Дерево Друг Пташенята Всі люди Весна Літо Дощ Яблуко Пісня дощу Осінь Зоре, зіронько, зорино.

Ukrainian Folk - Рідна мова (Ridna mova). Исполнитель: Ukrainian Folk (Українська народна пісня i фолькєти). Песня: Рідна мова (Ridna mova). Переводы: Английский, Русский. Украинский/Латинизация. A A. Рідна мова. ✕. Над колискою, гей над колискою, Материнська мова піснею живою, Материнська мова піснею живою. Приспів: Ніжний шепіт, душі трепіт, Лине з серця, як з відерця, Лине з серця, як з відерця, Рідна мова, колискова. За долиною, там за яриною. Батько над ланами, віщими словами

- Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська - то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає. (слайди 1, 2, 3, 4). Серед них хочеться назвати такі імена як Іван Котляревський, Григорій Сковорода, Михайло Коцюбинський, Панас Мирний, Марко Вовчок, Леся Українка, Тарас Шевченко, Іван Франко та багато інших. “Мова – жива схованка людського духу”, – писав класик нашої літератури Панас Мирний. Учень: Мова кожного народу . (Звучить пісня "Рідна мова". Слова Г.Вієру, музика П. Дворського www.youtube.com/watch?v=75LZJ3Z0WJk ). „О слово рідне, хто без тебе я?

Рiдна мова. Воробкевич Сидір. Надіслати Розповісти Цвірінькнути. Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Як же мову ту забути, Що нею учила Нас всiх ненька говорити, Ненька наша мила. Ой, шануйте, поважайте Рiднесеньку мову, I навчайтесь розмовляти Своїм рiдним словом. Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Завантажити цей текст.

Слова: Григорій Вієру Музика: Павло Дворський Обробка слів, переклад: Петро Осадчук. Одною мовою одвік Всі люди плачуть. Одною мовою сміється Всенький світ. Та як любов і гнів Улити в спів гарячий? Лиш рідна мова дасть тобі На те одвіт. Приспів: Коли ж уже не плачеш ти І не смієшся, Оглухнув серцем, Не радієш, не болиш, Тоді з землею наодинці зостаєшся, | (2) Знов мовою одною, рідною мовчиш. | Одною мовою смієшся І плачеш мовою одною, Коли дитя вві сні Ім'я твоє назве. Та сум чи радість Згасиш за наказом Лиш мови рідної, Що у душі живе. Приспів. Одною мовою одвік Всі люди плачуть. Одною м.