закон про мови в українській рср

Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», прийнятий 28 жовтня 1989, ще до проголошення незалежності України. Закон став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил і закріпив позиції, які на той час здобули українська інтелігенція та національний рух. Скасований законом України «Про засади державної мовної політики», який згодом скасували, визнавши неконституційним 28 лютого 2018 року. Проте Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» не відновили. Закон містить такі розділи: I. Загальні положення.

Про мови в Українській РСР. Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Закон від 28.10.1989 №8312-XI. Реквізити. Українська РСР визнає життєдайність та суспільну цінність усіх національних мов і беззастережно гарантує своїм громадянам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення та зміцнення дружби народів. Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу.

— перший закон про правовий статус і порядок використання української та ін. мов в УРСР. Прийнятий ВР УРСР 28.Х 1989, набув чинності 1.1 1990. Складається з преамбули, 6 розділів (заг. положення; мова держ., парт., громад, органів, підприємств, установ і організацій; мова освіти, науки, інформатики і культури; мова інформації та зв'язку; мова назв; сприяння нац.-культур. розвиткові українців, які проживають за межами УРСР), 40 статей. Закон виходить з того, що мова є одним з вирішальних чинників нац. самобутності укр. народу. Ним встановлено, що укр. мова є державною мовою в УРСР. Д-ва за.

3. застосування "мов інших національностей в Українській РСР", відповідно до місць проживання іншомовного населення (ст. 3) [с. 144-145] . Вперше цей закон запроваджує у правовий простір складений лінгвономен "мова, прийнята для всього населення" в органах державного управління (ст. 4), "мова, прийнята для сторін" у зверненні до державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій (ст. 5) [с. 145], "мова, прийнятна для населення даної місцевості" на з'їздах, конференціях та інших форумах (ст. 15) [с. 147], виборчі.

Мовний закон. Ситуація з мовою в Україні доволі складна. Академік НАН України П. Гриценко, директор Інституту української мови НАН України, наголошує, що удержавлення української мови є основним завданням діяльності Президента та Верховної Ради і згідно з Конституцією України державною мовою є українська. Проте конституційне право щодо мови порушується у зв’язку з дією закону Ківалова – Колесніченка, що передбачає не обов’язкове використання державної мови. Першим із зареєстрованих законопроектів є проект № 5556 «Про мови в Україні» від 19 грудня 2016 р. за співавторством Я. Лесюка, І. Васюника, О. Юринець, О. Білозір, О. Черненко та ін. – загалом 33 народні депутати.

Мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови. Стаття 5. Право громадян користуватися будь-якою мовою. Громадянам Української РСР гарантується право користуватися своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою. Стаття 6. Обов'язок службових осіб володіти мовами роботи органів і організацій. Службові особи державних, партійних, громадських органів, установ і організацій повинні володіти українською і російською мовами, а в разі необхідності — й іншою національною мовою в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про мови в Українській РСР”. — к., 1991. — с. 4—5, 10—12.

Українське законодавство про мову бере початок від березня 1918 p., коли було прийнято Закон Центральної Ради про державну мову. У ньому зокрема вказувалося: «Всякого роду написи, вивіски. повинні писатися державною українською мовою. Мовою в діловодстві має бути державна українська.» Але з втратою незалежності цей закон втратив силу. того 1991 p., Рада Міністрів України ухвалила Державну програму розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 p., яку так і не було виконано навіть наполовину. У ст. 10 Конституції незалежної України, прийнятій 28 червня 1996 p., записано: «Державною мовою в Україні є українська мова.

Разом із Законом прийнято постанову ВР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР „Про мови в Українській РСР.Осн. положення Закону знайшли відобр. в ст. 10 Конституції України.У 1-й пол. 90-х рр. Кабінет Міністрів України двічі створював комісії для здійсн. нової редакції Закону. Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні. Закону «Про розвиток і застосування мов в Україні». Стаття 10 КУ. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах . Порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту