вірш рідна мова в рідній школі

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, — Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, Легше гори нам нести, Ніж тебе розіп'ясти, Наша мово, наша мати! Ні! В кім думка прагне слова, Хто в майбутнім хоче жить, Той всім серцем закричить: "В рідній школі рідна мова!" І спасе того в недолі Наша мрія золота, Наше гасло і мета: Рідна мова в рідній школі! Завантажити цей т.

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива,— Перші матері слова, Перша пісня колискова. Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?!. В кому думка прагне слова, Хто в майбутнім хоче жить, Той всім серцем закричить: "В рідній школі рідна мова" Олесь Олександр.

"В рідній школі рідна мова!" І спасе того в недолі. Наша мрія золота, Наше гасло і мета: Рідна мова в рідній школі! О.Олесь. О слово рідне! Орле скутий! О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх . В дитинстві, ще маленьким, пам'ятаю. Над каганцем схилившись уночі, Бувало музу гордо привітаю Та й компоную вірші на печі. Було колись. Та я не став поетом, Бо я любив і вітру шум, і пісню солов'я. Люблю i досі верби коло хати, Люблю і досі гомін ручая. Не міг я славити катів мого народу, Співати весело, коли на серці сум І славить неіснуючу свободу На радість деспотам та ще собі на глум. Любив до болю нашу рідну мову. І ненавидів всіх катів її. Люблю й тепер її крилате слово

Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій. Говоритимем чужою?! . "В рідній школі рідна мова!" І спасе того в недолі. Наша мрія золота, Наше гасло і мета: Рідна мова в рідній школі!  Яка краса: відродження країни! Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Коли відкільсь взялася міць шалена, Як буря, все живе схопила, пройняла,— І ось, — дивись, в руках замаяли знамена, І гімн побід співа невільна сторона.

А Вкраїни ж мова — мов те сонце дзвінкотюче, мов те золото блискуче, вся і давність і обнова — українська мова. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово — розцвітай же, слово! Хай ізнов калина червоніє, достигає, всьому світу заявляє: Я — країна Україна — на горі калина!Тичина Павло Любіть Україну. Інші методичні матеріали на урок Дошкілля скачати.

Його вірш «Рідна мова в рідній школі» — це заклик до всіх українців любити і берегти це багатство — власну мову. Що може бути нам «ближче, і миліш, і дорожче в час недолі?!» Тільки вона. Споконвіку повелося так, що народ лише тоді ставав нацією, коли в нього з’являлася своя мова. Саме вона поєднує безліч людей, робить їх однодумцями, о*. З самого народження діти чують, як розмовляють їх батьки, слухають мамині колискові, казки.

А якщо передаватиметься з покоління в покоління рідна мова, то і в скрутний час людина сподіватиметься на краще: Ні! В кім думка прагне слова, Хто в майбутнім прагне жить, Той всім серцем закричить: «В рідній школі рідна мова!» Світлим променем живе серед нас поезія О. Олеся, пронизана щирою любов'ю до рідної мови.

Рідна мова - пісня солов'їна для кожного українця! Яка наша мова милозвучна та красива. А вірші українською мовою читати просто приносить задоволення. О.Олесь Рідна мова в рідній школі! Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, Легше гори нам нести, Ніж тебе розіп'ясти, Наша мово, наша мати! Ні! В кім думка прагне слова, Хто в.

Рідна мова, мов гірська вода, Рідна мова вічно молода, Рідна мова, в серці з ранніх літ Гордо лине мова у політ! Вона, як ніжна пісня колискова, Заходить в серце й думи з ранніх літ, Це мова, наче пташка світанкова, Що гордо лине у політ! Ю. Косинська. РІДНЕ СЛОВО Барвінково, волошково В небі світиться зоря. Починаймо рідне слово Зі сторінки «Кобзаря». Рідне слово любить ненька, І співає: «Люлі-лю».

Вірші про рідну мову для дошкільнят. Короткі віршики про українську мову, Україну. Вірші про мову для учнів початкових класів. З родинного гнізда, немов пташа, Ти полетиш, де світу далечизна, Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж, Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова. Д. Павличко. РІДНА МОВА. Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, Нам казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали.

РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, Нам казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали. От тому плекайте, діти, Рідну свою мову, Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. С. Воробкевич. РІДНА МОВА Як то гарно, любі діти, У вікно вам виглядати! В ньому все: тополі, квіти, Сонце й поле біля хати. На оте вікно ранкове, Що голівки ваші гріє, Схожа наша рідна мова – Цілий чвіт вона відкриє! . РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче і миліш І дорожче в час недолі?

Особливо це відбилося в поезії «Рідна мова в рідній школі*. На початку XX ст., саме у той час, коли був написаний цей вірш, в Україні було прийнято розмовляти або польською, або російською мовами. Українська мова вважалася «мужицькою», бо нею розмовляв простий народ. Пани й поміщики, навпаки, соромилися своєї рідної мови. Саме такий стан в країні надзвичайно непокоїв поета. Він із болем в серці розумів, що таке явище може призвести до того, що українська мова просто зникне. У своїй поезії «Рідна мова в рідній школі!» автор закликає українців не забувати свої корені, не нехтувати славним минули.

Вірші про рідну мову. РІДНА МОВА Мова кожного народу Неповторна і — своя; В ній гримлять громи в негоду, В тиші — трелі солов'я. На своїй природній мові І потоки гомонять; Зелен-клени у діброві По-кленовому шумлять. Солов'їну, барвінкову, Колосисту — на віки — Українську рідну мову В дар мені дали батьки. Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас,— Бо ж єдина — так, як мати,— Мова в кожного із нас! Л. Забашта. НАЙДЗВІНКІШЕ СЛОВО Наче з поля чи з лугівки, У розповні літа Чую голос перепілки З чебреців чи жита. То говорить поле хлібне, Луг, трава щовкова… . П. Тичина. РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче і миліш І дорожче в час недолі?

Добірка віршів про рідну українську мову. Стихи про украинский язык для детей. РІДНА МОВА Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова; І в голосі яснім ім’я твоє Просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, Ти полетиш, де світу далечизна, Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж, Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова. (Д. Павличко). РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила.